Людина – вищий продукт земної природи, та для того, щоб насолоджуватися дарами природи, людина повинна бути здоровою, сильною і розумною.
І.М. Павлов.
Серед багатьох цінностей, якими дорожить людина, особливо важливе місце займає здоров’я. тільки фізично і психічно здорова людина може реалізувати закладені в неї природою потенційні можливості, відчувати себе активним і повноцінним членом суспільства.
Через недотримання основних здоров’язберігаючих принципів в організації навчально – виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах України зростає частота гострих та хронічних захворювань у дітей. Тому в сучасних умовах надзвичайною потребою стала цілеспрямована оздоровча діяльність на державному рівні. Необхідно навчити кожну людину, а надто дитину, «науки здоров’я», сформувати в неї вміння і навички здорового способу життя.
У вирішенні цієї соціально важливої проблеми великого значення набуває здоров’язберігаюча, здоров’ястворююча діяльність учителя, перед яким стоїть завдання формувати в учнів валеологічний світогляд та валеологічну поведінку як умови збереження та зміцнення здоров’я, пріоритет здоров’я – найважливішої людської цінності.
Основні правила харчування
Для нормального росту та розвитку дитячого організму їжа повинна містити білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду.
Білки – основний пластичний матеріал, з якого організм будує свої клітини і тканини. За недостатнього надходження білків спостерігається відставання маси тіла і росту дитини, затримка психічного розвитку, зменшується стійкість дітей до інфекцій.
На повноцінні білки багаті продукти тваринного походження: м’ясо, яйця, молоко, сир. З рослинних продуктів білки містяться у пшениці, бобових культурах, крупах картоплі.
Потреба у білках на 1 кг маси тіла тим вища, чим менший вік дитини: діти першого року життя повинні отримувати за добу 4 – 5 г білків на 1 кг своєї ваги, діти від 1 – го до 3 – х років – 3,5 – 4 г, від 3 – з до 7 – ми років – 3 – 3,5 г, від 8 – ми до 12 – ти років – 2,5 – 3 г, старші 12 – ти років – від 2 до 2,5 г.
Важливе значення в харчуванні дітей мають жири. Вони забезпечують енергетичні витрати, сприяють кращому засвоєнню білків, вітамінів.
Недостатня кількість жирів негативно впливає на стан організму: уповільнюється ріст і розвиток, зменшується опір інфекціям, з’являються запальні зміни на шкірі тощо.
Повноцінними є жири молока та молочних продуктів: вершки, сметана, вершкове масло, сири, а також рослинні олії.
У шкільному віці рекомендується вживати 7 – 11 г жирів на добу.
До основних харчових речовин належать також вуглеводи. Вони є головним джерелом енергії і сприяють перетравленню та засвоєнню білків і жирів.
За недостатнього надходження вуглеводів з їжею порушується засвоєння інших харчових речовин, погіршується травлення. Надлишок вуглеводів також шкідливо впливає на стан організму: виникає прискорене утворення жиру, знижується опір дитячого організму до захворювань, виникають алергічні реакції.
Джерелами вуглеводів є переважно продукти рослинного походження – хліб, крупи, картопля, цукор, овочі, фрукти, ягоди. З продуктів тваринного походження вуглеводи містяться в молоці.
У шкільному віці за добу рекомендується вживати 290 – 340 г вуглеводів.
Обов’язково в їжі дитини повинні бути мінеральні речовини, які входять до складу клітин і тканин. Вони потрібні дитині для правильного росту і розвитку кісткової, м’язової тканин, кровотворної і нервової систем.
Серед мінеральних речовин особливе значення для дітей має кальцій, який бере активну участь в утворенні кісткової тканини і зубів. Кращим джерелом кальцію є молоко, молочнокислі продукти, сироватка молока, сир.
Організму дитини також необхідний фосфор, який міститься у печінці, мозку, м’ясі, сирах, яйцях, рибі.
Залізо також є складовою частиною гемоглобіну. До продуктів, багатих на залізо, належать яловичина, яєчний жовток, житній та пшеничний хліб, печінка.
Магній необхідний для зміцнення кісткової тканини. Якщо його недостатньо, погіршується засвоєння їжі.
До складу їжі дитини повинні входити й мікроелементи – речовини, що містяться в організмі в малих кількостях, але необхідні для його життєдіяльності. Це цинк, мідь, марганець, фтор, йод тощо. Мікроелементами багата печінка, овочі.
Важливу роль в організмі дитини відіграє вода . усі процеси обміну речовин, що відбуваються в організмі, можливі тільки за участі води, завдяки розчиненню в ній багатьох хімічних сполук. За надлишкового вживання рідини набрякають клітини і тканини, виникає додаткове навантаження на серцево – судинну систему, нирки.
Недостатня кількість води в організмі дитини призводить до запустіння крові, підвищення температури. У молодшому шкільному віці для здорових дітей добова потреба у воді становить приблизно 8 г на 1 кг ваги дитини.
Вітаміни як засіб підвищення стійкості організму до захворювань, профілактика захворювань
Велике значення у харчуванні дітей мають вітаміни. Це регулятор обмінних процесів в організмі. Вітаміни частково утворюються в організмі або надходять в організм з їжею.
Вітаміни поділяють на дві великі групи: розчинні у воді (водорозчинні) та розчинні у жирах (жиророзчинні). До водорозчинних вітамінів належать вітамін С, вітамін В1, вітамін В2, вітамін В6. жиророзчинні – вітамін А, вітамін Е, вітамін К.
Вітамін С бере участь у всіх видах обміну, сприяє росту клітин і тканин, підвищує стійкість організму до шкідливих впливів, підвищує природний імунітет. Основними джерелами вітаміну С є свіжі овочі, фрукти, ягоди, зелень, лимони, шипшина, апельсини, мандарини.
Вітамін В1 поліпшує функцію центральної нервової системи, бере участь в обміні вуглеводів. Він міститься в житньому та пшеничному хлібі, яєчному жовтку.
Вітамін В2 впливає на діяльність центральної нервової системи, бере участь в утворенні гемоглобіну, в регуляції функції шлунково – кишкового тракту. Він міститься в значних кількостях в продуктах тваринного походження: м’ясі, печінці, яйцях, молоці, молочних продуктах.
Вітамін В6 бере участь в білковому обміні, сприяє утворенню необхідних жирних кислот, поліпшує кровотворення. Він міститься у м’ясі, печінці, рибі, жовтках, овочах, фруктах.
Вітамін А стимулює ріст і розмноження клітин організму, забезпечує нормальний розвиток шкіри та слизових оболонок, підвищує стійкість організму до інфекцій, бере участь в утворенні зорового пігменту. Він міститься у риб’ячому жирі, вершковому маслі, кропі, овочах, фруктах (абрикосах).
Вітамін D бере участь у процесах всмоктування кальцію і фосфору в кишечнику, утворення кісткової тканини.
Вітамін Е поліпшує процеси всмоктування в кишечнику, охороняє жири від окислення. Він міститься в салаті, овочах, м’ясі, печінці, яйцях, рослинних оліях, молоці.
Вітамін К бере участь у процесах зсідання крові. Міститься у капусті, гарбузі, шпинаті., печінці.
Як відомо, найбільш уразливий дитячий організм навесні. Тому треба подбати про те, щоб дитина отримувала достатню кількість вітамінів ранньої весняної пори.
Раціональність і збалансованість харчування
Харчування має бути раціональним і збалансованим. Теорію збалансованого харчування розробив академік Покровський. Він встановив і детально дослідив три принципи раціонального харчування: помірність, різноманітність, режим харчування.
Помірність харчування необхідна для збереження балансу між енергією, яку витрачає організм в процесі життєдіяльності, і енергією, що надходить разом з їжею.
У таблиці 1 наведені енерговитрати «стандартної» людини (масою) 60 кг у різних видах діяльності (ккал/год).
Таблиця 1
| Сон | 50 |
| Відпочинок лежачи, без сну | 65 |
| Читання вголос | 80 |
| Робота в лабораторії сидячи | 110 |
| Домашня робота (миття посуду, прасування, прибирання) | 120 – 240 |
| Спокійна ходьба | 190 |
| Швидка ходьба | 300 |
| Ходьба на лижах | 420 |
| Гребля | 150 – 360 |
| Їзда на велосипеді | 210 – 540 |
| Катання на ковзанах | 180 – 600 |
| Плавання | 180 – 400 |
У дітей і підлітків ці цифри дещо менші. Відновлення усіх енерговитрат здійснюється завдяки харчуванню. Знаючи хімічний склад їжі, легко підрахувати її енергетичну цінність .
Таблиця2
Енергетична цінність деяких харчових продуктів
(ккал на 100 г)
| Хліб житній | 170 |
| Хліб пшеничний | 240 |
| Тістечка | 320 – 540 |
| Цукор | 379 |
| Молоко | 59 |
| Масло вершкове | 749 |
| Сир російський | 371 |
| Олія | 899 |
| Відварена картопля | 82 |
| Яблука | 39 |
| Яловичина відварена | 254 |
| Яйця (1 шт) | 63 |
| Котлети з яловичини | 220 |
| Виноградний сік | 71 |
Другий принцип раціонального харчування – різноманітність. Усе розмаїття продуктів харчування складається з різних комбінацій харчових речовин: білків, жирів, вуглеводів, близьке до 1:1, 2:4. нижче наведена добова норма продуктів харчування для дітей шкільного віку з урахуванням зазначеного співвідношення.
Таблиця 3
| Овочі | 300 – 400 |
| Фрукти і ягоди | 250 – 500 |
| Сік з м’якоттю | 100 – 250 |
| М’ясо і м’ясопродукти | 100- 200 |
| Риба і рибопродукти | 50 |
| Олія | 25 |
| Крупи | 30 – 60 |
| Яйця | 0,5 – 1 шт |
| хліб | 90 — 250 |
Корисно раз або двічі на тиждень давати дітям по 10 – 20 г сала – шпиг.
У раціоні дітей щодня повинні бути кисломолочні продукти, каші з маслом, соки солодкі і густі, геркулесова каша з мармеладом, салати, овочі, фрукти.
Динаміка прийому їжі
Щоб процеси засвоєння їжі могли відбуватися з максимальною інтенсивністю і організм повністю використовував харчові речовини, необхідно дотримуватися певного режиму в харчуванні.
Їжу слід вживати у чітко встановлені години. Для дітей молодшого шкільного віку найбільш раціональним є чотириразове приймання їжі. Розподіл їжі за такого харчування наступний: перший сніданок 25%, другий сніданок 10%, обід 45%, вечеря 20% від добового раціону. Останнє вживання їжі має бути за 3 – 4 години до сну, однак для багатьох корисно за 1 – 2 години до сну випити склянку кефіру, молока або чаю.
Треба пам’ятати, що такі захворювання, як гастрит, виразкова хвороба, хронічні коліти часто є результатом неправильного харчування, відсутності встановленого режиму.