ПРОФЕСІЙНА ТА СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА

Поняття компетентність (від лат. competens – відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу, володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості вчителя, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосувати її в практичній діяльності.

Педагогічна компетентність учителя – це єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності.

Зміст психолого- педагогічних знань визначається навчальними програмами. Психолого-педагогічна підготовленість складається зі знань методологічних основ і категорій педагогіки; закономірностей соціалізації розвитку особистості: суті, цілей і технологій навчання та виховання; законів вікового анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей, підлітків, юнацтва. Вона є основою гуманістично зорієнтованого мислення педагога.

Педагогічні вміння – це сукупність послідовно розгорнутих дій, що ґрунтуються на теоретичних знаннях. Частина цих дій може бути автоматизованою (навички).

Через педагогічні вміння розкривається структура професійної компетентності педагога.

Зміст теоретичної готовності вчителя виявляється  в узагальненому вмінні педагогічно мислити, що передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проективних, а також рефлексивних умінь.

Аналітичні вміння складаються з таких умінь:

— аналізувати педагогічні явища, тобто розчленовувати їх на складові  елементи (умови, причини, мотиви, стимули, засоби, форми прояву);

— осмислювати роль кожного елемента в структурі цілого й у взаємодії з іншими;

— знаходити в педагогічній теорії положення, висновки, закономірності, що відповідають логіці даного явища;

— правильно діагностувати педагогічне явище;

— формулювати стрижневе педагогічне завдання (проблему);

— знаходити способи оптимального вирішення його.

Прогностичні вміння пов’язані з управлінням педагогічним процесом і передбачають чітке уявлення у свідомості вчителя, який є суб’єктом управління, мети його діяльності, спрямованої на очікуваний результат. Педагогічне прогнозування ґрунтується на достовірних знаннях суті й логіки педагогічного процесу, закономірностей вікового й індивідуального розвитку учнів.

Зміст практичної готовності вчителя виражається в зовнішніх (предметних ) уміннях, тобто в діях, які можна спостерігати. До них належать організаторські й комунікативні вміння. Організаторська діяльність педагога забезпечує залучення учнів до різних видів діяльності й організацію діяльності колективу, яка перетворює його з об’єкта  на суб’єкт виховання. Організаторські вміння педагога бувають мобілізаційними, інформаційними, розвивальними й орієнтаційними.

Мобілізаційні вміння вчителя зумовлені привертанням уваги учнів і розвитком у них стійких інтересів до навчання , праці та інших видів діяльності; формування потреби в знаннях, праці, інших видах діяльності; озброєння учнів навичками навчальної роботи; формування у них активного, самостійного і творчого ставлення до явищ навколишнього середовища шляхом створення спеціальних ситуацій для прояву вихованцями моральних учинків.

Інформаційні вміння пов’язані не тільки з безпосереднім викладом навчальної інформації, а й з методами її отримання та обробки. Серед них уміння й навички роботи з друкованими джерелами та бібліографування, уміння здобувати інформацію з інших джерел і переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу. Інформаційними є також уміння:

— доступно викладати навчальний матеріал, з урахуванням специфіки пред-мета, рівня підготовленості учнів, їхнього життєвого досвіду і віку;

— логічно правильно будувати процес передачі навчальної інформації, використовуючи різні методи і їх поєднання, бесіду, проблемний, індуктивний, дедуктивний виклад матеріалу та ін.;

— доступно, лаконічно й виразно формулювати питання;

— ефективно використовувати технічні засоби навчання (ТНЗ), електронно-обчислювальну техніку (ЕОТ), наочність (графіки, діаграми, схеми тощо);

— оперативно змінювати (у разі потреби) логіку і спосіб викладення матеріалу.

Розвивальні вміння передбачають:

• визначення «зони найближчого розвитку» (Л. Виготський) окремих учнів, усього класу;
• створення проблемних ситуацій та інших умов для розвитку пізнавальних процесів, почуттів і волі учнів;
•  стимулювання пізнавальної самостійності і творчого мислення, потреби в установленні логічних і функціональних відношень;
• формування  й постановку питань, які вимагають застосування засвоєних раніше знань;
• створення умов для розвитку індивідуальних особливостей, здійснення з цією метою індивідуального підходу до учнів.

Орієнтаційні вміння спрямовані на формування морально-ціннісних установок вихованців і наукового світогляду; організацію спільної творчої діяльності, яка розвиває соціально значущі якості особистості.

Професійна компетентність учителя зумовлює його педагогічну майстерність. На думку А.Макаренка, «педагогічна майстерність – це знання особливостей педагогічного процесу, уміння його побудувати і привести в рух».

Соціальна компетентність учителя також є важливим компонентом його професіограми. Формування майбутнього вчителя як особистості, включення його в суспільне життя як активного дієвого суб’єкта проходить період від переведення його з позиції об’єкта педагогічного впливу на позицію суб’єкта навчально-професійної діяльності і далі – суб’єкта професійного розвитку.

РІВЕНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Професійна компетентність  характеризується рівнем сформованості професійно необхідних знань та вмінь у педагогічного працівника на час вивчення. Ці знання та вміння за певних умов можуть бути інтегрованими  в цілісний професійний особистісний комплекс, який забезпечує саморегуляцію в професійній діяльності і визначається як рівень професійної майстерності.

Педагогічна (професійна майстерність) – сукупність певних якостей особистості вчителя, які зумовлюються високим рівнем його психолого-педагогічної підготовки, здатністю оптимально вирішувати педагогічні завдання (навчання , виховання та розвитку школярів).

Якості особистості, притаманні вчителю-майстрові:

• знання предмета діяльності (учитель повинен вільно і гнучко оперувати інформацією, бачити зв’язки в складній структурі доказів, уміти легко подавати учням знання і спрямовувати їх на оволодіння ними);
• прагнення до самоосвіти (тісно пов’язане з цікавістю вчителя, натхненням до роботи, що, у свою чергу, підвищує емоційно-вольовий вплив педагога на учнів);
• любов до дітей ( до кожного учня треба підходити з оптимальною вірою – може стати кращим) ;
• розумна вимогливість (дисциплінує учня, змушує замислитися над своєю поведінкою, гальмує негативні й стимулює позитивні вчинки);
• почуття міри  (вимагаючи, важливо вміти поставити себе на місце учня);
• педагогічний такт (виявляється в умінні педагога створити основу здорових стосунків);
• власний приклад (у ставленні до справи, дітей, уміння поважати, у міру вимагати й допомагати);
• уміння контролювати свою діяльність і поведінку (витримка, терпіння, урівноваженість, чулість, доброзичливість, щирість тощо);
• спостережливість (допомагає вчителеві за деякими зовнішніми ознаками, відтінками зрозуміти й ніби побачити учня зсередини);
• винахідливість (допомагає нейтралізувати негативні реакції учня, відновити в класі доброзичливі стосунки);
• уміння користуватися голосом, дикцією, мімікою, тоном, жестом;
• педагогічна прозірливість (уміння усвідомити, визначити можливі утруднення під час майбутньої зустрічі з учнями, а також  у процесі безпосереднього спілкування з метою попередження чи нейтралізації небажаних вчинків, спроможність фіксувати зміни в розвитку підопічних і на цій основі створення системи обдуманої, достатньо аргументованої власної діяльності);

Педагогічна майстерність забезпечується наявністю:

• психолого-педагогічних компонентів, які входять до психологічної структури педагогічної діяльності;
• відповідності психолого-педагогічних компонентів рівням діяльності педагога-майстра;
• певних рівнів педагогічних здібностей.

Орієнтовна структура професійної компетентності

педагогічного працівника

№	Основні складникипрофкомпетентності	Якісні характеристики(ознаки проявлення)
Модуль 1. Загальна та духовна культура
1.1	Моральна культура	Гуманізм, доброзичливість, розуміння інших, моральні принципи, єдність слова і діла
1.2	Естетична культура	Культура почуттів, естетичні смаки, створення естетичного середовища тощо
1.3	Загальна та духовна культура	Ерудиція в різних сферах культури, культура спілкування, духовні потреби тощо
Модуль 2. Професійно-педагогічна компетентність
2.1	Загально-педагогічна,у тому числі матодична, компетентнісь	Знання педагогіки як основи професіоналізму, вимог до методики викладання предмета, уміння визначати та конструювати сучасні педагогічні проекти
2.2	Фахова компетентність	Ерудиція у відповідній галузі науки, знання програмового матеріалу, наявність необхідних умінь з предмета тощо
2.3	Психологічна компетентність	Наявність необхідних знань загальної, вікової та педагогічної психології, наявність необхідних умінь
2.4	Дослідно-творча компетентність	Пошук ефективних шляхів педагогічної діяльності, наявність необхідних умінь та здібностей до творчої діяльності
2.5	Культура праці та професійна етика	Раціональний режим діяльності, знання та дотримання вимог професійної етики
Модуль 3. Загально-професійні уміння та здібності
3.1	Гностичні (пізнавальні)	Утворюють загальноінтелектуальну основу професійної діяльності (уміння визначити необхідні джерела інформації, працювати з ними)
3.2	Конструктивні	Дають змогу будувати педагогічні проекти, прогнозувати їхню результативність
3.3	Комунікативні	Забезпечують ефективність педагогічного спілкування
3.4	Організаційні	Забезпечують організацію як особистої діяльності, так і діяльності учнів, здійснюють контроль та оцінку процесу й результатів
Модуль 4.  Педагогічна техніка
4	Педагогічна техніка	Рівень розвитку необхідних професійних умінь та навичок, рівень їх практичного використання

Високий рівень професійної компетентності  –  (активна, творча, ґрунтовна — 365 б. – 259 б.) – забезпечує правильну орієнтацію у сфері педагогічної діяльності, опір ситуативним і негативним явищам, пошук причин недоліків насамперед у собі, а не зовні. Реакція на будь-які ситуації визначається механізмом саморегуляції і є результатом свідомих дій. Для даного рівня характерний яскравий і постійний вияв не менш ніж 75 відсотків якісних ознак, вказаних вище. Окремі недоліки суттєво не впливають на результати педагогічної діяльності.

Для середнього рівня професійної компетентності   педагогічних працівників —  (достатня – 183 б. — 249 б.), характерно постійне виявлення не менш ніж 65 відсотків ознак. Деякі з них можуть виявлятися яскраво. У решті складників можуть бути суттєві недоліки, що вимагає від учителя постійної праці з їх усунення.

Для низького рівня професійної компетентності – (173 –

135 б.) – характерний вияв окремих ознак та епізодичність деяких з них, що в сумі складає не більш ніж 50 відсотків. Яскраво або чітко виявляються значні недоліки професійної компетентності більшості складників структури компетентності. Для цього рівня притаманна стандартизована педагогічна поведінка, яка добре прогнозується, необхідність діяльності за зразком, відхід від якого часто ставить учителя у безвихідні ситуації. Більшість учителів цієї групи негативно чи різко негативно ставляться до психолого-педагогічної науки, до підвищення свого професійного рівня тощо.

МЕТА І ЗМІСТ ПРОФЕСІОГРАМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ № 101

Проблема моніторингу педагогічної майстерності вчителя надзвичайно актуальна і важлива.  Це розв’язання багатьох питань: удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників; повнішого та ефективнішого задоволення їхніх професійних запитів та потреб у системі методичної роботи; визначенні сильних сторін учителя, у плануванні шляхів і конкретних засобів їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.

Моніторинг успішної професійної діяльності вчителя не лише дає керівництву школи інформацію для роздумів і подальшого аналізу, а й сприяє визначенню напрямів та перспектив професійного зростання, зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивного само сприйняття й професійної комфортності педагога.

Він також дає змогу оптимально вирішувати проблеми атестації працівників, оскільки максимально усуває суб’єктивізм і упередженість оцінок адміністрації школи Однак отримані при цьому матеріали з вивчення, аналізу та оцінки професійної компетентності вчителя дають змогу лише визначити конкретні параметри цієї діяльності. Завдання ж адміністрації – виробити на цій підставі правильний підхід і систематизувати роботу з розвитку та саморозвитку педагогів, обрати адекватну стратегію управління навчальним закладом на рівні вчительського колективу, визначити педагогічно доцільні форми стилю керівництва педагогічними кадрами.

Педагогічний моніторинг (від латинського «монітор» – той, що застерігає) – це збирання, обробка, аналіз і зберігання, впорядкування й прогнозування інформації про функціонування педагогічної системи, що забезпечує безперервне відстеження й прогнозування розвитку.

Моніторинг професійної педагогічної майстерності у середній загальноосвітній школі № 101 представлений у професіограми, в якій представлені напрямки оцінювання педагогів:

• шкільна документація;
• науково-дослідна діяльність;
• соціальна активність;
• навчально-інноваційна діяльність;
• виховно-інноваційна діяльність;
• матеріально-технічна та навчально методична база кабінету.

Кожний напрям оцінюється за окремим рівнем (додатки). Крім цього у професіограми є інформатор:

• про відкритий урок (дата);
• про атестацію (рік);
• про рейтинг (сума).

На підставі отриманих спостережень ми можемо об’єктивно оцінити педагогічну діяльність вчителя і визначити його рівень професійної компетентності (рейтинг).

Широке застосування моніторингу професійної педагогічної майстерності, професіограми допомагає керівнику навчального закладу створити сприятливі підстави для професійного зростання медпрацівників та ефективного вирішення завдань педагогічного процесу.

РЕЙТИНГ ОЦІНЮВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ

ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ

КЗО СЗШ № 101

Рівні	Зміст	Оцінка вбалах	Відповідність теоретичного рівня рівню підготовки вчителя
І	Високий рівеньактивноготворчого професіоналізму	365-259	Спеціаліствищоїкатегорії
ІІ	Середній  рівеньпрофесійної компетентності	259-183	СпеціалістІІкатегорії
ІІІ	Низький рівеньпрофесійної компетентності	183-135	Спеціаліст

 

ПРОФЕСІОГРАМА-ІНФОРМАТОР

Педагогічної майстерності педагога  СЗШ № 101

в 20___/20___ н. р.

П.І.П. вчителя______________________________________________

Предмет __________________________________________________

Категорія__________________________________________________

 Увага                                — відкритий урок                                          — а рейтинг          

                                                                         бали    

РІВНІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ

ВОЛОДІННЯ НАВЧАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ  ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ НА УРОЦІ

Оцінки	Критерії	Бали
Оцінка основних особистих якостей вчителя.Вищий бал – 5.	Знання вчителя  та загальна ерудиція вчителя.Рівень педагогічної та методичної майстерності.Культура мовлення, темп, дикція, інтенсивність, образність. Загальна та специфічна грамотність.Ступінь тактовності та демократичності спілкування з учнями.Зовнішній вигляд, культура, міміка і жести.
Оцінка основних характеристик учнів на заняттях.Вищий бал – 4.	Ступінь пізнавальної активності, творчості та самостійності.Рівень розвитку загально навчальних та спеціальних навичок.Наявність інноваційних технологій.Ступінь організованості, зацікавленості в даному навчальному предметі на уроці.
Оцінка діяльності учителя та учняВищий бал – 4.	Науковість, доступність, посильність учбового матеріалу, який вивчається.Актуальність та зв’язок із життям.Ступінь новизни, проблемності, привабливості.Оптимальність об’єму, пропонованого для засвоєння матеріалу.
Оцінка ефективності способів діяльності учителя та учня на дорозіВищий бал – 10.	Раціональність та ефективність використаного часу на уроці, оптимальність темпу, а також чергування та зміна видів діяльності (здоровязберігаючі технології, інформаційно-комунікаційні технології).Ступінь доцільності та ефективності використаних наочностей та ТЗО на уроці (комп’ютерні та мультимедійна обладнання).Ступінь доцільності та ефективності використаних інтерактивних методів роботи.Рівень зворотного зв’язку зі всіма учнями протягом уроку.Ефективність контролю за роботою учнів та рівень вимог на котрому проводилася оцінка із ЗУН.Ступінь естетичного впливу уроку на учнів.Ступінь дотриманості правил охорони праці та ТБ вчителями та учнями протягом уроку.
Оцінка цілі та результатів проведеного уроку.Вищий бал – 5.	Ступінь коректності, чіткості та лаконічності формулювання цілі уроку.Реальність, доцільність, складність та досяжності цілі одночасно.Ступінь навчального впливу проведеного уроку на учнів (чому і в якій мірі навчилися).Ступінь виховного впливу (що і в якій мірі сприяло вихованню учнів протягом уроку).Ступінь впливу уроку на розвиток учнів (що та в якій мірі сприяло їх розвитку).
Самоаналіз, конспект уроку (електронний і паперовий варіанти).           Вищий бал – 5.
ВСЬОГО:

«Високий рівень» − 30-35 б.                          «Задовільний рівень» − 18-24 б.

«Добрий рівень» − 25-29 б.                            «Низький рівень» − менше 18 б.

РІВНІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ

ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ

НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

Коротка характеристика рівнів

1. «Високий рівень» (60-70 б.) – генератор і втілювач прогресивних ідей на покращення навчально-виховного процесу. Висока самоосвітня діяльність, застосування особистісно-орієнтованого підходу, курс на педагогічну толерантність, комп’ютерна та мультимедійна підтримка навчального процесу. Розробив авторську програму, посібники.

1. «Добрий рівень» (50-59 б.) — активна участь у навчально-виховному процесі школи, робота у творчих групах, на кафедрах, участь у семінарах, виступи на педрадах, самоосвітня діяльність, знання психології дитини, особистісно-орієнтовне навчання, впровадження комп’ютеризації в НВП.

1. «Задовільний рівень» (30-49 б.) – пасивність, скерування лише на виконавську роль. Участь у методичних заходах, безініціативність.

1. «Низький  рівень» (20-29 б.) – відчуженість, нерозуміння свого місця в навчально-виховному процесі, незнання психології учнів, пасивний спостерігач на педрадах, семінарах та інших методичних заходах.

РІВНІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ

ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПРИ ВЕДЕННІ

ШКІЛЬНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ       

Коротка характеристика рівнів

• «Високий рівень» (60-70 б.) – своєчасно оформлені записи, обсяг домашнього завдання відповідає вимогам програми, виконує усі положення інструкції щодо ведення ділової документації, допускає одне несуттєве порушення.  

• «Добрий рівень»  (50-59 б.) – своєчасний запис уроків, облік відсутніх, тематичне оцінювання. Допускається не більше трьох зауважень. Не вказаний характер домашніх завдань, повторення, види тематичного оцінювання, своєчасно не виставляє оцінки за контрольні роботи, диктанти тощо.

• «Задовільний рівень»  (30-49 б.) – формальний підхід до вимог ведення журналу, виконання програм. Допускається не більше трьох зауважень. Не вказаний характер домашніх завдань, повторення, види тематичного оцінювання, своєчасно не більше трьох зауважень. Не вказаний характер домашніх завдань, повторення, види тематичного оцінювання, своєчасно не виставляє оцінки за контрольні роботи, диктанти тощо.

• «Низький  рівень»  (20-29 б.) – несвоєчасний запис уроків, не ведеться облік відсутніх, неохайне ведення, виправлення. 

РІВНІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ

СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ПЕДАГОГА

Коротка характеристика рівнів

• «Високий рівень» (60-70 б.) – активний учасник педагогічних ярмарків, професійних конкурсів, конференцій, громадських зборів.

• «Добрий рівень» (50-59 б.) – епізодичний учасник ярмарків, професійних конкурсів.  Активний у роботі мікросоціуму школи.

• «Задовільний рівень» (30-49 б.) – робота в мікро соціумі школи, класу.

• «Низький  рівень» (20-29 б.) – працює за предметними технологіями, виконує тимчасові доручення.

РІВНІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ

ВОЛОДІННЯ ВИХОВНИМИ ІННОВАЦІЙНИМИ

ТЕХНОЛОГІЯМИ

Коротка характеристика рівнів

• «Високий рівень» (60-70 балів) – використовує виховні інноваційні технології, форми методи роботи у класному колективі. Якісно та цікаво проводить виховні години з урахуванням інтересів та нахилів учнів. Активно приймає участь у позашкільних заходах. Розробив свою систему учнівського самоврядування. Тісно працює з батьками. Рівень вихованості, духовності учнів – високий.
• «Середній рівень» (50-59 балів) _ виховний процес будує за традиційною системою виховання. Проводить виховні години добре, але іноді вони носять формальний характер. Пропагандує здоровий спосіб життя, але в класі іноді трапляються правопорушення. Епізодично приймає участь у позашкільних заходах. Координує роботу органів учнівського самоврядування.
• «Достатній рівень» (30-49 балів) – створює умови для організації змістовного дозвілля, профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить виховні заходи. Малоактивну участь бере у позашкільних заходах. Не здійснює контроль за дотриманням учнями статуту та розпорядку навчального закладу.

• «Низький рівень» (20-29 балів) – не дотримується педагогічної етики, не поважає гідність учня. Проводить виховну роботу не з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів. Участь у виховних заходах школи не приймає.

РІВНІ ВИЗНАЧЕННЯ

ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ

ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ БАЗИ

Коротка характеристика рівнів

• «Високий рівень» (60-70 б.) – впорядковані наочні посібники, зручні у користуванні. Упорядкований роздатковий матеріал, створений тематичний каталог з предмету. Освітлення 100%, санітарний та естетичний стан кабінету зразковий. Забезпечення сучасною навчальною, науковою та педагогічною літературою.

• «Добрий рівень»  (50-59 б.) – 50% впорядковані наочні посібники, роздатковий матеріал – в наявності, але потребує оновлення, санітарний стан – добрий. Відсутні ТЗН, може бути не більше 2 зауважень.

• «Задовільний рівень»  (30-49 б.) – Застарілі правила ТБ, відсутній роздатковий матеріал, освітлення 50%, матеріально-технічна база застаріла. Санітарний стан – задовільний.

• «Низький рівень»  (20-29 б.) – Не виконуються вимоги до організації матеріально-технічної бази кабінету.                                       

ЗВЕДЕНА ПРОФЕСІОГРАМА

ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ

СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ № 101

ЗА _____________ РІК

№ зп	П.І.Б. вчителя	Шкільна документація	Науково-дослідна діяльність	Навчально-інноваційна діяльність	Матеріально-технічна танавчально-методична база кабінету	Соціальна активність	Виховно-інноваційна діяльність

ЛІТЕРАТУРА

1. І.Д. Бех. Виховання особистості. Київ, 2009 р.
2. О.Бондар. Сучасні форми внутрішньо-шкільного контролю. Київ, вид. «Шкільний світ», 2011 р.
3. Л. Іваненко. Моніторингові дослідження як засіб виявлення програми у навчанні. Київ, вид. «Шкільний світ», жур. «Завуч», № 32, 2006 р.
4. С.В. Кириченко та інші. Моніторинг школи культури здоров’я. Харків, вид. «Основа», 2008 р.
5. С. Кода. Моніторингові дослідження якості оцінювання навчальних досягнень учнів. Київ, вид. «Шкільний світ», жур. «Завуч», № 32, 2006 р.
6. Т. Луніна. Моніторинг якості освіти. Київ, 2006 р.
7. Л. Чернігова, Н. Бухлова Моніторингові дослідження. Алгоритм моніторингових досліджень. Київ, вид. «Шкільний світ», жур. «Завуч», № 32, 2006 р.
8. В. Шайкала. Моніторингова діяльність методоб’єднання. Київ, вид. «Шкільний світ», жур. «Завуч», № 32, 2006 р.